Президент Віктор Янукович підписав закон про місцеві  вибори, попри численні зауваження юридичного управління Верховної  Ради та застороги  деяких членів ЦВК. Чому глава держави все ж таки пішов на підписання цього сумнівного із юридичної точки зору документа і чи може він ще зазнати змін до 31 жовтня?

Цій тематиці було присвячене опитування політичних експертів, проведене PR-групою «Polittech».

Віталій Бала, директор Агенства моделювання ситуацій:

Найголовніше те, що вже давно було прийнято рішення на політраді ПР про те, що вибори відбудуться 31 жовтня і затягування ніяким чином не може бути прийнятним для чинної влади. Тому абсолютно нормально, що Янукович підписав цей закон тим більше, що всі його норми грають, в першу чергу, на корсить ПР.

Причин не підписати документ у нього не було, як у лідера партії. А як у Президента України, то, як мінімум, коли вже пішли на мажоритарну систему, потрібно було прийняти нормі за якою кандидати могли б висуватися не тільки від політичних сил, бо це безглуздо, адже всього 4% українців є в партії. Виходить, що 96 % людей не є носіями влади.

По-друге,  «регіонали» говорили, що перенесли вибори із весни, щоб внести зміни в законодавство. Як мінімум потрібно внести питання про те, щоб територіальні виборчі комісії формувались не тільки з тих партій, які представлені в парламенті. І наостанок, якщо вже залишились партійні списки то вони як мінімум мають бути відкритими.

Якщо хоча би ці три моменти Гарант Конституції зробив, то це було б  зрозумілим. А на рахунок змін до 31 жовтня, виникає питання: «А хто ці зміни хоче?». Ці люди, які це хочуть зробити, не мають для цього ані функцій, ані ресурсів, ані можливості. 

Ярослав Макітра, політичний аналітик  PR-групи «Polittech”:

В тому що Янукович підписав цей документ немає нічого несподіваного. Закон про місцеві вибори – це чисто технологічний документ, який покликаний привести до влади якомога більше «регіоналів» та зачистити авторитетних місцевих лідерів. Попередні місцеві вибори чітко продемонстрували тенденцію, що на регіональному рівні виборці добре голосують за «локальні проекти». Практично кожний обласний центр має своїх авторитетних лідерів не зав’язаних на загальнонаціональні політичні бренди.

Хороші  шанси у таких сил і на найближчих виборах, незважаючи на створені перепони. В першу чергу, це стосується проектів, які уже тривалий час опрацьовують електоральне поле. Зокрема, в столиці  це партія Кличка (якщо йому вдасться «вийти сухим» із переговорів із ПР) та рух «Кияни передусім» Віктора Пилипишина, рейтинг якого демонструє зростання, перш за все за рахунок системної опозиції до Черновецького та ефективному управлінні Шеченківським районом столиці (у порівнянні із іншими районами міста). А ось ера Черновецького, вочевидь, завершується.

Але навіть такий закон не гарантує перемоги владі, тим паче на фоні підняття комунальних тарифів. Тому не виключено, що документ зазнавити змін вже по ходу кампанії, як це було на останніх  президентських виборах. Але зміни ці будуть лишень в площині того, як недопустити поразки влади на виборах. А щодо спроб опозиції оскаржити закон, то, навряд чи, Конституційний суд їх задовольнить.   

Анатолій  Луценко, політтехнолог, директор «GMT group»:

Насправді, історія закону про вибори Президента свідчить про те, що можливо будуть внесені зміни тому, що  цей варіант не задовольняє ані «Сильну Україну», ані «Фронт Змін». Особливо, що стосується «Сильної України», адже вона має хороший ресурс для того, щоб виробити конкуренцію в електоральному просторі з БЮТом. Відповідно ПР було б вигідно зробити такі законодавчі умови для того, щоб допустимо «Сильна Україна» набирала результати в тих регіонах де їх позиції послаблені. Тому я не виключаю, що можуть бути внесені зміни.

На  сьогодні, закон підписано для  того, щоб було зафіксовано для  всіх гравців, що система буде змішаною, тобто частина буде обиратися на мажоритарній основі, а частина на пропорційній і друга константа - це дата проведення я виборів. А в деталі висування кандидатів можливо будуть внесені зміни, хоча насправді, моя думка більше схиляється до того, що вірогідність їх не велика. 

Володимир Поляков, директор Центру «Соціополіс»:

Підписання президентом закону про вибори вкотре продемонструвало подвійні стандарти влади. Незважаючи на недоліки закону про, які говорили багато експертів та політиків, у законі всупереч рішенню КС сказано, що вибори відбудуться скрізь, окрім Києва (вибори мера та міськради) та Тернополя (облради).

Головним  же аргументом підписання закону стало  те, що у випадку вето, вибори прийшлось  би проводити за старим законом, а це для ПР ще гірше ніж недосконалий та неконституційний закон.

Литвин, який «по-пілатівськи умив руки», направивши закон на підпис, не зважаючи на зауваження юридичної служби парламенту, не міг  не розуміти, що це поставить закон  під антиконституційність, а самі вибори під загрозу зриву. Тому ймовірно, що ПР буде ініціювати зміни до закону, у тому числі, щодо виборів у містах, де відбулися дострокові елекції.

Що  стосується Києва та Тернополя, то вибори тут можливі, якщо владі не вдасться створити більшості в Київраді та Тернопільській облраді. Так, наприклад в Києві ми вже бачимо, як Литвин намагається залишитись корисним Януковичу, всупереч закондавству, зачищаючи із міськради опозиційних до Черновецького депутатів групи Віктора Пилипишина «Кияни передусім!». Спікер парламенту все частіше йде на антизаконні дії, боячись втрати свій мінімальний вплив у столиці.